Криза дезінформації: як з'являються неправдиві наративи під час трагічних подій.

Reading

Read this text and listen to it at the same time. If you don’t know a word click it to see explanation, hear pronunciation or add it to vocabulary.

У Нью-Йорку жінку підпалили в метро. Поліції знадобився тиждень, щоб встановити її особу - це була 57-річна Дебріна Кавам.

Але в інтернеті дуже швидко поширилася неправдива інформація про жертву. Користувачі соцмереж стверджували, що це була 29-річна жінка на ім'я Амелія Картер.

До постів додавали фото молодої жінки, яке, ймовірно, згенерував штучний інтелект. Невідомо, хто першим поширив цю брехню і з якою метою.

Багато хто наголошував на тому, що підозрюваний у нападі - нелегал з Гватемали. Вони звинувачували ЗМІ у відмові назвати ім'я "красивої молодої білої жінки".

Експерти кажуть, що така дезінформація дуже швидко поширюється, бо відповідає певним стереотипам. Люди схильні вірити тому, що підтверджує їхні упередження.

Questions

Answer the questions to the text. Speak or write, you choose. AI will assess your answers.

Хто була жертвою підпалу в метро?

Жертвою підпалу в метро була 57-річна Дебріна Кавам.

Яка неправдива інформація поширилася в інтернеті?

В інтернеті поширилася неправдива інформація, що жертвою була 29-річна жінка на ім'я Амелія Картер.

Чому дезінформація швидко поширюється?

Дезінформація швидко поширюється, бо відповідає певним стереотипам і люди схильні вірити тому, що підтверджує їхні упередження.

Describe the article image

Look at the article image and describe what you see on it. You may either speak or write your answer there.

Discussion

Discuss this article with your AI tutor to practice. Your tutor will help you with vocabulary and grammar.

Read a new article every day and
discuss it with AI at lingolette.com